Про місто

gerb-400Таврійськ –  наймолодше  місто на  Херсонщині, утворене  згідно Указу Президії  Верховної  Ради  Української РСР  від 2 березня  1983 року.

Засновано місто було на основі компактно розташованих селищ Залізничників, Східне, БМУ-5, Плодове,  будівництво  яких  пов’язане зі   спорудженням  Каховської ГЕС ім. Непорожнього в м.Нова  Каховка та  систем зрошення земель  південних  регіонів України  та  Криму.

Молоде  перспективне  місто, виплекане   руками  трударів  попередніх  поколінь , знаходиться в Херсонській області на  мальовничих  берегах величного  Дніпра, що  розкраює  безмежний  степ навпіл.

Через  місто  пролягає  автотраса   Одеса-  Мелітополь – Новоазовськ.

Мальовничі  затоки   рукотворного  моря, найдовший   у Європі   Північно- Кримський  канал,  давнє  скіфське  повітря, напоєне  ароматом  виноградних  лоз  та   вистигаючих  хлібних  нив, гуркіт залізничної лінії , діловий  ритм  сучасних  підприємств та  затишні  охайні  вулиці – все це створює  особливий мікроклімат юного  південного  міста.

Незважаючи  на  свій  молодий  вік, історія  Таврійська  сягає у далину  віків.

З кінця ХУІІІ ст. з  повітового  містечка   Каховки до Олешок (Цюрупинська) та  Херсону  вздовж  Дніпра   вився жвавий шлях. Він був  основною  артерією всіх торгівельно-економічних   відносин  нашого  краю на початку  ХІХ ст.

На території  сучасного   Таврійська  «при   селі  Чистеньке» (Мала  Каховка) утворилися   міцні  селянські  господарства   – хутори  Луговий і Терни (Солов‘їний  гай). Столипінська   аграрна  реформа   дала  можливість селянам  вийти з  общини  і  заснувати  свої  господарства. Це були  справжні   господарі   на  своїй  землі : володіли   землею, працювали, продовжували  давні  хліборобські   традиції, годували  Таврію, що  заселялася  та  оновлювалась прийдешнім  людом. Але, під час  голоду 1921 року  були  підірвані  виробничі   та  продуктивні  сили  нашого  краю. Та  не  скорилися тавричани , –   на  берегах  Дніпра їх мозолисті  долоні виплекали поряд  з  пшеничними  нивами,  і   коробочки  бавовни, і буйні   виноградні грона, і  пишні  сади та лани  городини.

У 1920 році територія  сучасного  Таврійська входила  до  складу   Каховського  плацдарму і заходилась  між   другою  і  третьою  лініями  оборонних  укріплень. Тут  відбувались героїчні  баталії, в яких приймали  участь  відомі  герої  Громадянської  війни, саме тому  в місті  Таврійську вулиці  носять  назви,  пов’язані  з  героїчним  минулим нашої Батьківщини: ім. Фрунзе, ім. Солодухіна, ім. Пархоменко, Перекопська , Каховська. В пам’ять  про  події   осені  1920 року при  в”їзді із західної  сторони  в   місто 5 листопада 1967 року було встановлено пам’ятник  Героям  Громадянської  війни (скульптор  Вронський М.К.).

Перша  залізна  дорога   в  Таврійських  степах  з’явилась   у 1942  році. Побудували  її  німці , щоб  забезпечувати  свої  війська  у  Криму   і на  Херсонщині . Ділянка  вузької  колії  від  Новоалексіївки  до  Новотроїцька  була  готова  до  1943 року, коли  почалось  визволення    Лівобережжя  радянськими  військами , ворожа  колія  , побудована  окупантами  послужила  велику  службу  при  відбудові господарства Таврії.  Два  привезених  німецьких паровози  мирно  працювали, відновлюючи  народне  господарство  Херсонщини. На честь поваги до  самовідданої  праці  залізничників  під час   відбудови  народного  господарства один  із цих   паровозів , як  їх  ласкаво  називали залізничники –  « кукушка», було  встановлено на п’єдестал у 1975 році у парку біля станції Каховка, заснованої  у 1952 році для  отримання  вантажів для  Каховської  ГЕС. У 2006 році  паровоз   став   візитною  карткою  Таврійська   зі  східної  сторони.

Сучасний  Таврійськ  гідний  своїх  легендарних  засновників,  будівників    Каховської ГЕС ,  Північно- Кримського  Каналу . Місто    вже не схоже   на  південне  селище 1983  року . Рік  за  роком  воно   росте  і  розвивається . У  Таврійську   працює    20  підприємств, дві загальноосвітні  школи, допоміжна  школа-інтернат, школа мистецтв,.   два дитячі  садочки , будинок  культури,  залізнична  лікарня  , поліклініка , ФАП с.  Плодове. Через  місто  пролягає  автотраса   Одеса-  Мелітополь – Новоазовськ. На  березі    Каховського  водосховища    організовано    зони  відпочинку  «Славутич» та  «Локомотив». Стрімкий  розвиток виробничої   інфраструктури  молодого  міста забезпечується   завдяки  злагодженій   роботі  мерії, яку з  2006 року очолює Різак  Микола Іванович

Не зважаючи  на  юний,  як  для   міста, вік,  Таврійськ   має  свої   традиції ,  що  поповнюються  з року  в рік,  але   всі  вони  в  бурхливих  умовах  прогресивного  розвитку   базуються  на   святій  пошані  до  ветеранів,  першобудівників, підтримці молоді та турботі  про  мешканців   Таврійської громади. Все це   свідчить, що  місто  розвивається  на  радість його  жителям.

Населення   міста  Таврійська  за  даними  перепису   населення  в  Україні на   1 червня  2005  року   складало  12 300 осіб, у 2007 році у  місті  проживало 11 244 особи. Національний  склад Таврійська  різноманітний : українці  складають – 48%, росіяни – 47 % , євреї, вірмени, татари та інші – 5%. Площа  міста складає 14,9 км. Природними  багатствами є  переважно  питні  води  Каховського  водосховища, що  використовуються   для  зрошення  земель, водопостачання   Херсонської  області,  та підземні  води для  водопостачання  самого міста.

Положення
Опис прапору м. Таврійська та коментування його символіки

flag 

         Прапор м. Таврійська являє собою прямокутник із співвідношенням сторін 60 до 100. З короткої сторони поле прапору являє трикутник малинового кольору з вершинами в кутах та центрі прямокутника.

Поле прапору, що залишається, поділяється в рівних долях на смуги: жовта зверху та блакитна знизу (жовтий та блакитний – кольори державного прапору України) – символізують державну належність м. Таврійська до України; крім того, блакитний колір символізує розташування міста на р. Дніпро, наявність річкового порту та початок на землях міста Північно-Кримського каналу .

Малиновій (колір прапору Запорізьких козаків) символізує козацьке минуле нашого краю. На  малиновому фоні розташовано елементи гербу м. Таврійська – зелений молодий пагон та вузол дружби жовтого кольору, а також у куті малинового трикутника – комбінація із чотирьох чотирикутних зірок жовтого кольору, які символізують чотири райони міста згідно Статуту територіальної громади м. Таврійська: с. Східне, с. Залізничників, с. БМУ, с.Плодове.

Паспорт
герба міста Таврійська

gerb-400-8

       Герб розташований на стандартному срібному щитотримачі (картуші). Поле герба уявляє собою прямокутну фігуру в верхній частині з співвідношенням сторін 2х3 і прилягаючого до нього знизу півкола повного радіусу. В верхній частині герба синіми літерами назва міста на українській мові (Таврійськ).

      В центральній частині на золотому фоні зелене зображення побігу дерева, символізую чого місто, що росте серед степу. (Також символізує сільське господарство, представлене в місті дослідним господарством Ялтинського Никитського ботанічного саду «Новокаховське»). По обидві сторони від пагону два прикордонних стовпи, що символізують розташування міста на кордоні двох районів – Каховського та Нової Каховки. Нижня частина герба відокремлена від верхньої хвилястою рискою і має синій колір, що означає розташування міста на Дніпрі, а також наявність річкового порту на Північно-Кримського каналу.

       На синьому фоні міститься золоте число 1983 – рік утворення міста, а також золотий вузол, символізуючий вузлове територіальне та економічне положення міста на перехресті державних магістральних артерій; а також символізуючий роль Таврійська як зв’язкову ланку між Каховським районом і Новою Каховкою в силу історично-склавшихся перехресть на території міста сфер життєдіяльності цих районів та підприємств.