8 лютого в міському музею Таврійська відбулась зустріч ветеранів праці станції Каховка

Цей захід Наталя Малинова, директор музею і вчитель Таврійської середньої шаколи № 7, приурочила до пам’ятної дати – 10 лютого 1952 року до станції Каховка прибув перший вантажний поїзд. «З цього дня і почалась трудова історія нашого міста Таврійськ, – сказала вона, відкриваючи захід. – Цього року  виповнюється 66 років з дня заснування залізничної станції Каховка».

Ветеранам станції, похід яких до музею організувала Людмила Башкіна, голова ради ветеранів Каховського вузла Одеської залізниці,  можна було б нічого і не розповідати, тому що вони і є жива історія Таврійська і свого підприємства. Тим не менше, гості з неприхованою зацікавленністю слухали розповідь, як все починалось.

А розповідати дійсно є про що. Виявляється, перша залізнична колія в Таврійському степу з’явилася в 1942 році. Її будували німці для забеспечення свого війска в Криму та на окупованій ними території Південної України. Вузкоколійка від Новоолексіївки до Новотроїцька  була готова вже через рік. Німці навіть доставили сюди два паровози «Кукушки». Тільки скористатися залізницею не встигли – в 1943 році почався наступ проти німецької армії і лівобережжя Дніпра було звільнено.

З кінця 1950 року почалось будівництво Каховської ГЕС. Будівництву необхідно було сотні тон вантажу, будівельних матеріалів. Забезпечити новобудову всім необхідним по Дніпру не завжди було можливо, тоді вирішили на магістралі Москва-Сімферополь прокласти залізничну гілку від станції Федорівка.

Це сьогодні минуле сприймається, як захоплюючий роман. А для двадцяти гостей музею цим романом було їх життя. Завдяки колективу станції поставлялись будівельні матеріали на будівництво ГЕС і міста Нова Каховка, Північно-Кримського каналу. Одночасно розросталось селище залізничників, Східне и БМУ.

Ведучі заходу Марина Дорошенко, Марія Лісовська, Юлія Никиткова, Анастасія Маркова – члени гуртка музеєзнавства Таврйської школи № 7, згадали тих, хто в різні роки очолювали станцію Каховка. До речі, один із керівників підприємства – Микола Мирутенко, свого часу заступник начальника станції, нині на пенсії, був присутній на заході.

Згадали і тих, хто на довгі роки пов’язав свою долю з залізницею, як, наприклад, Василь Гурійович Кузьменко, який після війни чесно і віддано працював тут 42 роки, династії машиністів Калініних, Гончарових, працівника локомотивного господарства станції Каховка Франца Михайловича Лозинського, ветерана праці Аркадія Яковича Брязгіна, в якого, зокрема, проходив практику машиніста нинішній начальник Департаменту локомотивного господарства Укрзалізниці В. А. Зайцев.

Не менший перелік заслужених жінок цього легендаррного колективу. Це і Раїса Петрівна Красноголова, трудовий стаж якої складає 43 роки, 28 з яких вона працювала інженером станції. І Людмила Миколаївна Башкіна, яка сьогодні об’єднує пенсіонерів лінійних станцій, працівників ОРСУ та інших підрозділів залізничного транспорту. До цього переліку відносяться і всі присутні жінки-ветерани праці, які зібралися цього дня відзначити дату створення свого підприємства. Зокрема, чергова по станції Любов Григорівні Задорожня, майстер Тетяна Артемівна Мусіна, прийомо-сдатчиця Віра Степанівна  Бондаренко, продавець ОРСУ № 4 Людмила Іванівна Коровка, оператор Алла Володимирівна Коваленко, чергова по станції Галина Філатівна Штефан, оператор Галина Миколаївна Пуляєва, весовщіця Любов Іванівна Тубіш, прийомо-сдатчиця Галина Іванівна Юренко – дружина одного із начальників станцій Юрія Юрійовича Юренко, стрілочниці Валентина Григорівна Колесніченко і Людмила Павлівна Кобасяр. Разом з ними захід відвідали і молоді працівники станції – інженер Юлія Перехресна і технік ПЧ-14 Катерина Киян, які продовжують справу своїх наставників сьогодні.

З теплими словами привітання від міської влади перед ветеранами станції Каховка виступив секретар Таврійської ради Андрій Хахалєв. Славні традиції нашого міста, започатковані ветеранами праці, сказав Андрій Миколайович, їх самовідданий труд, який створив місто Таврійськ, і результатами якого користується не одне покоління таврійчан, являються самим дорожчим нашим багатством і надбанням. Тому місто так цінує і шанує своїх ветеранів праці, вчиться у них любові до рідної землі і відданості обраному трудовому шляху.

Як належно святу, зустріч закінчилась чаюванням з солодощами, з якими в якості дарунка від міської влади прийшов секретар ради. Частування та душевна обстановка, яку створила Наталя Малинова, дали поштовх спогадам, розповідям про друзів та знайомих, з якими ветерани станції Каховка працювали і жили одним життям.