Зустріч, яка залишила найкращі почуття

2 березня Таврійська міська рада приймала дорогих гостей – депутатів перших скликань, яких запросили на захід, присвячений 35-річчю заснування міста Таврійськ.

В актовій залі міськвиконкому в цей день міський голова Таврійська Микола Різак та секретар Таврійської міської ради Андрій Хахалєв зустрічали Олександра Рудича і Миколу Плюйко, які очолювали місто з 1998 по 2006 роки. До того ж,  Олександр Володимирович був ще секретарем міської ради.

За 35 років Таврійськ очолювали 11 років – Василь Васильович Мартинов, 2 роки – Артур Андрійович Пархоменко, 2 роки – Анатолій Анатолійович Лисенко, 4 роки – Микола Павлович Плюйко, 4 роки – Олександр Володимирович Рудич та з 2006 року по теперішній час Микола Іванович Різак.

Нажаль, трое перших очильників вже не має в живих. Проте, на ювілей міста були запрошені дружина Василя Мартинова – Тамара Яківна Мартинова та дві його доньки – Людмила Веснянко, вчитель Таврійської школи № 5, і Діна Бриль, заступник директора з виховної роботи Таврійського інтернату. А також дружина Артура Прахоменко – Лілія Веніаміновна Пархоменко, вчитель Таврійської школи № 5 на пенсії.

Відмітити свято прибули Тетяна Гончарова, перший секретар Таврійського виконавчого комітету, Олег Міронов, депутат першого скликання Таврійської міської ради та працював заступником міського голови, Іван Олійник, також свого часу заступник міського голови, депутати перших скликань та члени перших виконкомів – Анатолій Івченко, Сергій Трунов, Василь Щербина, Людмила Ступіна, Валентина Черепехіна, Микола Мезенцев, Володимир Свіденко, Віктор Нестерович, Валентина Гарська, Лідія Зоря та інші. Хоча відсвяткувати ювілей міста запрошувались майже всі депутати першого скликання, які перебувають в доброму здравії, тому що, нажаль, багато хто з них пішли з життя. Але свої корективи внесла негода, тому не всі змогли прийти. Проте цього дня на їх адресу звучало багато теплих слів подяки та шанування.

Привітати Таврійську громаду з днем народження прибув міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко.

Спочатку директор музею історії міста Таврійськ Наталя Малинова планувала провести цей захід у себе в музеї. Коли ж почали рахувати запрошених, виявилось, що приміщення музею не достатньо, щоб вмістити всіх гостей. Тоді міський голова Микола Різак запропонував перенести захід до актової зали виконкому. І дійсно, навіть крісел в залі ледь вистачило, тому що запрошені були не тільки ветерани міської ради, але і керівники комунальних підприємств Таврійська, нинішній склад апарату виконкому, громадськість міста, які дбають про його добробут сьогодні.

Наталя Малинова зі своїми помічницями Марією Лісовською і Мариною Дорошенко, ученицями Таврійської школи № 7 та членами шкільного гуртка музеєзнавства, підготували для свята невеличку історичну довідку. Але цього було досить, щоб гості почали згадувати все до самих дрібниць.

 

 

Першому, як почесному гостю, слово було надано Володимиру Коваленко

“Стільки нахлинуло спогадів, – почав Володимир Іванович. – І такою добротою та теплом пронизана сьогодні зустріч. Вона носить чисто український, родинний характер.

Ставши секретарем міської ради (Нової Каховки. Ред.), я дуже глибоко впустив в свою душу не просто населений пункт Таврійськ, а більше десятка тисяч  людей, які стали близькими, необхідними і так значущими в моєму житті. Рік-два придивлявся, мер Нової Каховки воює з мером Таврійська. Ради чого, зрозуміти не можу – що ділити, це ж все для людей?

А далі, через чотири роки, ми з Миколою Івановичем впряглися в цю упряж. І так 12 років, як два брати, як люди, яким нічого ділити, крім відповідальності. З того часу для мене стало не можливим – як я можу образити Миколу Івановича або по відношенню до Таврійська вчинити щось неправильно. Мені завжди хотілось бути вам корисним, своїм, і не на показ, а реально.

Сьогодні в Таврійську дійсно є чому радіти. Миколо Івановичу, все те, що закладено в вас від мами і тата, яких я на щастя знаю, стало обличчям , іміджем і досягненнями Таврійська. Стільки в вас цієї української доброти і трудового бажання змінити все на краще”.

Міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко подарував міському голові Таврійська Миколі Різаку з нагоди 35-річчя створення міста картину: «Це – вода і Господь Бог. Хай над Таврійськом завжди буде Його захист. Великих Вам перспективних кроків в щасливе майбутнє»

Привітання міського голови Таврійська Миколи Різака

“Сьогодні ми запросили вас, щоб провести день пам’яті, присвячений тим, хто стояв у витоку заснування міста Таврійськ. Ми безмежно вдячні вам за велику роботу, яку ви провели, щоб місто набрало свій статус. І щоб через 35 років воно жило, працювало і розвивалося.

Адже, головна мета місцевих органів влади – створити комфортні умови для проживання людей на даній території. І, повірте, створити такі умови не так то легко. Тому що, люди стали багато їздити за кордон, бачать, як там живуть, і хочуть жити в умовах європейського рівня.

Можна все відремонтувати, побудувати нове, а як вплинути на свідомість населення, щоб вона відповідала тому ж  європейському рівню відповідальності. Як створити громаду, де і думка була б одна, і спрямованість дій одна? За 12 років міським головою і 2 роки заступником міського голови я так і не зміг до кінця виконати цю задачу, настільки це складно. З одної сторони, скільки людей, стільки ж думок. З іншої, не має розуміння, наскільки легше долати труднощі та негаразди разом, єдиною громадою.

Тому завжди ціную однодумців, вмотивованих людей, якими, в першу чергу, є мої колеги, яких поважаю за розуміння складності та сенсу нашої роботи. Вдячний першому очільнику – Василю Васильовичу Мартинову, який заложив основу нашому місту. Велика вдячність присутньому тут Олександру Володимировичу Рудичу, якого я вважаю своїм вчителем. Він 2 роки мене вчив на посаді свого заступника, а потім ще 4 роки допомагав. За це я йому щиро вдячний.

Якщо вдатися в історію, то свого часу він запропонував мені піти заступником міського голови на 3 місяці. Так склалось, що директорство мені прийшлось передати. І голова обласної держадміністрації Анатолій Юрченко запропонував на той час посаду голови районної держадміністрації Великої Олександрівки. Я пройшов співбесіду в Кабміні. В цей час Олександр Володимирович Рудич запросив перейти до нього в Таврійськ. Я подзвонив Юрченко: «Анатолій Петрович, мені запропонували попрацювати в міськвиконкомі Таврійська». «Ну, що ж, підіть на 3 місяці, навчіться, вникніть, а через 3 місяці ми вас заберемо звідти». З тих пір пройшло 14 років. Життя розпорядилось по-своєму.

Вдячний Тетяні Володимирівні Гончаровій, Олегу Вікторовичу Миронову, Івану Васильовичу Олійнику. І як не сказати щиру вдячність всім тим, хто сьогодні працює поряд зі мною. Це фахівці високого рівня, які бажають Таврійську розквіту і роблять для цього все можливе. В першу чергу, це апарат виконкому, заклади культури, освіти, керівники всіх комунальних підприємств, які являються патріотами нашого міста. У нас комунальні підприємства не мають вузької направленості. І коли в місті виникають проблеми, долати їх «кидаються» всі, не залежно від того, хто чим займається.

Головна мета нашої зустрічі, це згадати всіх, хто працював до нас, на самому початку, хто в тяжких умовах, особливо в перші роки становлення міста, творив славу Таврійська. Велика їм шана і любов”.

Людмила Веснянко, донька першого голови міськвиконкому Таврійська Василя Мартинова

“Дякую всім, що в такий символічний день згадав нашого тата. Сьогодні Таврійську 35 років, а наш тато став головою виконкому, коли йому було 36. Місто як раз дорівнює його віку, яким він був тоді. Яким ми його завжди пам’ятаєм.

Сьогодні згадували, що на першому місці для нього була робота. Ми з сестрою пам’ятаєм його, як люблячого татка. Але ми знаємо, що робота для нього завжди була головною. Тому, мабуть, я і сестра доводимо це своїм життям. Для нас теж робота – це головне. Ми намагаємося продовжити те, що було вкладено в нас батьками, нашим татом.

Згадуючи ті роки, хочу сказати, що дуже раді бачити всіх вас. Ми зросли тут в Таврійську, і дуже раді, що залишаємося членами громади нашого міста. Тому що так вчив нас тато – бути добрими і щирими”.

Дружина першого голови Таврійського місквиконкому Василя Мартинова – Тамара Яківна Мартинова та донька –  Діна Бриль, заступник директора з виховної роботи Таврійського інтернату

Тетяна Гончарова, перший секретар Таврійського виконавчого комітету, керуюча справами виконкому

“Очень рада сегодняшней встрече. Образование города началось задолго до того, как появился Указ Президиума УССР. Раньше поощрялись поездки, обмен делегациями. В то время Новая Каховка дружила с Севастополем, в том числе с городом Балаклава. И по аналогии с Севастополем и Балаклавой возникла мысль сделать здесь заканальную зону городом Таврийск. Эта идея долго и основательно прорабатывалась. Наконец, пришли к выводу, что нужно создавать город.

Когда стало известно, что готовится Указ об образовании города, меня уговорили – я тогда работала на УСКК – перейти на работу инструктором Новокаховского горисполкома, и работать над выборами в Таврийский горсовет.

Одновременно в этом здании (Таврийского горисполкома. Ред.) шел ремонт. Когда он закончился, меня и еще двух колег перевели сюда, и мы стали готовить выборы, избирательные комиссии, участки и все остальное.

Прошли выборы. Потом первая сессия горсовета. Все депутаты пришли молодые, красивые. И самая главная их черта – это не безразличность. Было 75 депутатов. Все они любили свой город, работали, не считаясь ни с выходными, ни с праздниками, ни с отпуском, ни с отгулами. Все работали на город. Тесно сотрудничали с руководителями предприятий. Все делали дружно, с душой. И сегодняшняя встреча оставила в душе самые светлые чувства”.

Микола Павлович Плюйко, міський голова Таврійська в 1998-2002 роках

“Многие забыли, как расшифровывается герб Таврийска. А расшифровывается он так: два пограничных столба и узел дружбы – это Каховка, Новая Каховка и Таврийск, который их связывает. Вода – это Северо-Крымский канал. А росток – это символ Таврийска, который прорастает между двумя гигантами Каховкой и Новой Каховкой”.

Надія Чабан, голова ради ветеранів Таврійська

“Я не стояла на початку будівництва міста. Але живу тут вже 45 років, люблю його, поважаю людей. Проте ветерани, раду яких я очолюю, звичайно, причасні до створеня Таврійська. І зараз ми стараємося зберегти пам’ять про те, що було створено їх руками.

Бажаємо всім, щоб наше місто досягло найкращих результатів. Щоб ми пишались Таврійськом. Від всіх ветеранів міста виношу велику вдячність за піклування про нас, за допомогу і повагу від міської влади до старшого покоління”.

Депутат Таврійської міської ради Микола Мезенцев та депутат Таврійської міської ради Людмила Ступіна, яка разом з колегами Людмилою Богдановою та Миколою Кас’яненко піднімали прапор біля будинку Таврійського міськвиконкому на честь першої сесіїї Таврійської міської ради

Ведучі заходу Марина Дорошенко і Марія Лісовська, учениці 7-б класу Таврійської школи № 7, члени шкільного гуртка музеєзнавців