В четвер, 29 березня, юні музеєзнавці музею історій Таврійська прибирали прилеглу територію

Незважаючи, що як раз в розпалі були весняні канікули і діти, насолоджуючись першими теплом, лагідними променями весняного сонця, можливістю вдягти легкі куртки, вискакують на зелені  майданчики поганяти  м’яча, пограти в рухливі ігри, учасники  гуртка  і на канікулах  приходили до музею на заняття. Для дітей він став  невід’ємною частиною їх життя, малої Батьківщини – рідного міста  Таврійська. Приймаючи участь у заходах, діти відчувають вдячність  людей за  увагу і повагу підростаючого покоління до ветеранів праці, війни, воїнів АТО, розповідає директор музею історії міста Таврійськ Наталя Малинова.

Станули  зимові сніги, і всі наслідки сучасної людської  життєдіяльності, які природа невзмозі  утилізувати, стали  бентежити людський зір:  упаковки, поліетиленові пакети  та різний непотріб .

Люди по різному  реагують на це, одні відвертаються, мов, не вони кидали, чому мають прибирати, інші вважають, що це справа  комунальних  служб міста, тому переступають через сміття, брезгливо морщась.

Наталя Малинова, як керівник гуртка, наставляє своїх вихованців, що любов до рідного міста, школи повинна підкріплюватись реальними справами. Діти з готовністю  відгукнулись на пропозицію прибрати територію, хоча і не всі гуртківці змогли знайти для цього час. Старші учасники гуртка учні 11-го, 9-го класів готуються до  іспитів ЗНО, ДПА. Але молодші  гуртківці  учениці 7-Б класу Таврійської школи №7 сестри Марія і Людмила ЛісовськіМарина Дорошенко (на фото) прийшли і з ентузіазмом взялись за  справу, вигрібали листя, обрізали порослі, підмітали доріжки. Дівчаток навіть не  знічувало те, що поряд на футбольному полі їх однолітки грали в футбол.  Приклад  гуртківців поступово захопив їх, і у дівчат з’явились помічники.

Люди найбільше цінують результати своєї  праці, тому дуже  важливо, щоб діти з ранніх  літ  розуміли, що краса, затишок і охайність їх рідного дому, школи, міста, лад і порядок у рідній  країні  залежить від кожного з нас, а прислів’я : «Моя хата з краю, я нічого не знаю!» – це не про нас, не про  таврійчан. Європейські цінності ми повинні формувати у себе  самі, вважає Наталя Малинова.