28 червня — День Конституції України

28 червня 1996 Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України – першу Конституцію незалежної української держави. Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту – про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні. Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Прийняття Конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені. Дана конституція діє і сьогодні. Відповідно до Конституції, день прийняття Основного Закону є державним святом – Днем Конституції України.. .

Дата проведення Дня Конституції в Україні у 2018 році відома всьому дорослому населенню. А от скільки їх було в нашій державі можуть розповісти одиниці.

Українці є законослухняною нацією і конституці́йний процес в Україні — це послідовний, історично обумовлений процес формування українського конституціоналізму, що становить собою триваючу конституційну реформу.

 Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні сягають часів Київської Русі і біля його витоків лежить збірка стародавнього українського права «Руська Правда»,

 а також відомі науковому світові пізніші історичні пам’ятки правової культури України — «Литовські статути»( 1529 р.,1566 р.,1588 р.)

 акти періоду козацької держави Богдана Хмельницького «Березневі статті  війська Запорізького»).

Початком історії українських конституцій вважається 5 квітня 1710 року, коли в м. Бендерах (теперішня територія республіки Молдова) було затверджено «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», гетьманом Війська Запорозького Пилипом Орликом.

 Конституція закріплювала створення незалежної української козацької держави в межах етнографічної національної території Зборівською угодою 1649 року. Державна влада поділялася на законодавчу — Генеральна Рада, виконавчу — гетьман та його уряд і судову — Генеральний Суд. Визнавалося право міст на самоврядування, право соціального захисту малозабезпечених. Хоча не вдалося у повній мірі реалізувати Конституцію, вона діяла на Правобережній Україні до 1714 року. На думку як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців, це була перша європейська конституція у сучасному її розумінні.

Пилип Орлик як державний український діяч поставив свій підпис на документі, який зараз вважається першою конституцією в світі. (Франція-1791 р., Річ Посполитая-1791 р., США -1787р.)

Початкова сторінка цього історичного договору знаходиться у шведському архіві, остання з печаткою Запорозького Війська та підписом його автора зберігається в столиці Росії. 

Закономірним підсумком перебігу політичного процесу Української революції за  створення   української державності у 1917-1918 роках стала поява Конституції УНР.

Конституцію прийняли на останньому засіданні Центральної Ради 29 квітня 1918 р. Її опрацювала спеціальна конституційна комісія на чолі з М. Грушевським, яка детально ознайомилася з досвідом конституційного законодавства країн світу. Вона юридично оформила відродження української державності, дала політико-правові стимули до стабілізації та консолідації суспільства.

 Конституція мала назву: “Статут про державний устрій, права і вольності УНР” і складалася з восьми розділів і 85 статей.

Загалом це, безперечно, прогресивний документ, і не лише для свого часу. Наприклад, право нації на розбудову своїх культурних інституцій; позбавлення громадянства лише в судовому порядку; свобода пересування; можливість добровільного виходу з громадянства УНР тощо.

Конституція мала широкий спектр гарантій прав особистості. Вона передбачала заборону довільного арешту, за винятком випадків затримання на місці злочину. Та й тоді підозрюваного мали звільнити через 24 години, якщо суд не знайде підстав для подальшого утримання під вартою.

Основний закон держави скасував смертну кару, тілесні покарання та інші акції, які принижують людську гідність. Заборонялися конфіскації як засіб покарання. Для проведення обшуку потрібен був дозвіл суду, а не постанова прокурора. Навіть із цього видно якою значною мала бути роль незалежного суду в структурі державних органів УНР.

Варто відзначити, також, проголошення рівності перед законом чоловіків і жінок, тоді як на Заході рух за гендерну рівність тільки набирав сили. Конституція передбачала прийняття окремого закону про громадянство УНР.

Та не судилося  тоді  українцям створити  незалежну, суверенну  державу. Відбувся державний переворот. 29 квітня 1918 року влада  перейшла  до монархічно налаштованого  Павла  Скоропадського, а потім  Директорії. З 1919 року в Україні   почалось  встановлення  Радянської влади, і до 1991 року  діяли  радянські  конституції: 1919 року, 1929 року, 1937 року  та 1978 року. І тільки  проголошення незалежності  України у 1991 році  започаткувало новий  Конституційний  процес, що завершився  прийняттям  Конституції України 28 червня 1996 року. Україна  була проголошена президентсько-парламентською республікою.

За час існування з 1996 по 2018 рік  до Конституції України  були внесені зміни :

 8 грудня 2004 року  парламент України ухвалив закон номер 2222, яким запровадив кардинальні зміни до Конституції:  відповідно до цього закону політичні сили, що становлять більшість у Верховній Раді, формують уряд (за старим законом це прерогатива Президента). Парламент призначає та звільняє прем’єр-міністра, міністрів оборони та закордонних справ за поданням Президента, решту членів Кабінету міністрів – за поданням прем’єр-міністра. Кандидатуру глави уряду пропонує Президентові коаліція депутатських фракцій, яка має у Верховній Раді більшість голосів. Президент і далі призначає голів місцевих адміністрацій. Парламент обирають на п’ять років (на один рік більше, ніж за старим законом). Фактично, Україна стала парламетсько-президентською республікою.

30 вересня 2010 року Конституційний Суд своїм рішенням визнав неконституційним Закон України “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 року N2222, вказавши на наявність порушень при його прийнятті. Таким чином Конституційний Суд констатував, що в Україні діє Конституція у редакції 1996 року. Повноваження Президента було розширено. Україна знову стала президентсько-парламентською  республікою .

2014 рік. Після революції гідності 21 лютого 2014 року Верховна Рада повернула в дію Конституцію 2004 року. За таке рішення проголосували 386 депутатів. Україна повернулася до парламентсько-президентської форми правління.

2016 рік. 2 червня парламент проголосував за зміни Конституції в частині правосуддя. Головна мета змін до Конституції – їх деполітизація, усунення від впливу на призначення та звільнення судів Верховної Ради і Президента, незалежність судової влади.

На сьогодні у світі діє понад 170 конституцій. Більшість із цих конституцій ознаменували успіхи державного будівництва та правотворення, здобутки в розвитку доктрини конституціоналізму, а у ряді країн світу унормували перемоги у революціях, війнах за незалежність тощо. Недаремно для більше 40 зарубіжних держав день прийняття конституції став одним із найбільш важливих загальнонаціональних свят.

День Конституції є загальнонаціональним святом для датчан, норвежців, поляків, словаків, японців і ін. У США це свято було офіційно визнане лише 10 років тому, хоча американці відзначають цей день упродовж понад пів століття.  Тож і для нас українців День  прийняття  Основного Закону  нашої незалежної держави 28 червня 1996 року  є справжнім  національним  святом. Бо, надіємось, що закладені в її основу  демократичні  засади стануть запорукою прогресивного   успіху  нашої  Батьківщини України, і принесуть  спокій, достаток, впевненість у майбутньому в кожну українську родину, розквіт нашої Таврійської територіальної   громади.

                                                                       Наталя Малинова, директор музею історії міста Таврійськ