Приватизацію переплутали з ліквідацією

В неділю, 1 червня, секретар Таврійської міської ради Андрій Хахалєв, землевпорядник Таврійського міськвиконкому Жанна Решетняк та юрисконсульт міськвиконкому Марина Павличенко взяли участь в зборах садового товариства «Надія Таврійська».

На збори представників міської влади Таврійська запросило правління садового товариства, де точаться суперечки стосовно земельних питань. В квітні цього року рішенням сесії Таврійської міської ради були проведені відповідно до вимог чинного законодавства зміни в оформлені земельної документації стосовно цього товариства. В зв’язку з тим, що у членів садового товариства виникли питання, спеціалісти виїхали і на місці давали відповідні роз’яснення.

Справа в тому, що декілька чоловік із 650 членів товариства почали всім розказувати, що – «мы, члены садово-огородного товарищества «Надежда», усматриваем в принятом решении фактическую ликвидацию нашего садового товарищества». Незважаючи на те, що землевпорядник міськвиконкому Жанна Решетняк не один раз роз’яснювала як всій ініціативній групі, так і особисто кожному, з чим пов’язане рішення сесії, і на володінні їх 6-ма сотками воно ніяк не позначиться, по садовому товариству продовжували розповсюджуватися чутки, що товариство ліквідували, а землю забирають.

– Ніхто, тим більше міська влада Таврійська, не збирається забирати у «Надії Таврійської» землю, – намагався переконати збори секретар міської ради Андрій Хахалєв.

– В зв’язку з вимогами законодавства, припиняє дію державний акт на постійне користування землею, – розказала зборам землевпорядник Жанна Решетняк. – Натомість, вступають в дію державні акти на право власності на кожну ділянку землі, яку членам товариства пропонується приватизувати.

– За змінами до Земельного Кодексу України право постійного користування земельними ділянками відтепер переводиться в категорію права власності, – продовжувала Жанна Юріївна. – У власності садових товариств, як юридичних осіб, залишається тільки земля загального користування – дороги, під’їзди та під комунікаціями. Все інше передається у власність членам товариства відповідно їх наділам. При цьому, ніхто нічого відбирати не збирається. Заставити приватизувати ділянки землі також ніхто не має права. Той, хто їх не приватизує, буде як і до цього користуватися своїми сотками, але не зможе їх передати у спадок дітям. Такі ділянки після смерті відповідного члена товариства переходять у розпорядження його правління.

В дитинстві майже всі гралися в гру «зіпсований телефон», коли сказане слово першого гравця у останнього перетворюється на зовсім протилежне. Проте, коли тим самим «граються» дорослі, це називається безвідповідальністю. Люди розучилися не стільки слухати, скільки – чути один одного. Можна зрозуміти, коли вони не довіряють – владі, обіцянкам, реформам. Але доводити все до абсурду, теж не вихід.